КАРООКИЙ, А, Е.
Кароокий, а, е. Имѣющій каріе глаза. Белолиця, кароока і станом висока. Шевч. Грицько був парубок високий, чорнявий кароокий, — парубок як орел. МВ.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 223.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
КАРПІТКА, ТКИ, →← КАРОНЬКА, КИ,